Такого масштабу і якості культурно-мистецьких заходів у Луцьку досі не було. Восени минулого року, коли стартував проект, на арт-шоу йшли більше з цікавості – побачити, що ж воно таке. Нині ж туди з’їжджались і сходились, твердо знаючи, – буде цікаво. Завдяки таким заходам, як зазначив поет-пісняр Олександр Смик, Луцьк «не зникає з культурної мапи України», це – друге місто, запропоноване для відзначення 60-річчя Володимира Івасюка.
Глибина звучання голосу і слова лауреатів Всеукраїнського фестивалю авторської пісні та співаної поезії «Оберіг» (який стартував колись у Луцьку) Наталки Криничанки, Ольги Богомолець, Олександра Смика, Юрія Поліщука, Сергія Шишкіна, бардів із Республіки Польщі, незабутня, фантастична вогняна феєрія Львівського театру на ходулях «Воскресіння», середньовічні мотиви музичного гурту «Стари Ольса» з Білорусі, потужна енергетика гурту «Гайдамаки», філософська глибина авторських фільмів Олеся Саніна, Степана Коваля, Тараса Томенка, майстер-класи гончарства, ковальства, різьби по дереву, плетіння з соломи – усе це та ще багато чого іншого в оточенні замкових стін створювало атмосферу духовної величі українців, невмирущості поколінь….
І навіть зі світанком не розвіялася б казка, якби…
Якби згодом у замок за чиєюсь вказівкою не пустили навалу юного підростаючого покоління (без квитків!), яке після святкування Дня молоді та випускних вечорів ще якось трималося на ногах, яке навряд чи повторить створену митцями красу, навряд чи коли-небудь у своєму житті зрозуміє значення слів, співаних музичним гуртом «Гайдамаки», навряд чи відчує душу білоруського народу, вкладену в мелодії… Якби не килим із пластикового посуду, пляшок з-під пива та міцніших напоїв, що під ранок встелив землю під витоптаною травою…
Одна із цілей мистецького проекту – «створення середовища для креативного відпочинку молоді». Та чи таким він повинен бути? Чи не варто було б обмежитися глядачами, котрі придбали квиток і прийшли насолодитися мистецтвом, а не доводити себе до кондиції ще однією пляшкою спиртного? І чи не варто поставити при в’їзній брамі міцної статури козаків, які б і фізично, і психологічно витримали навалу нахаб? Гадаю, організаторам варто зробити певні висновки…
Богдана Стельмах, Волинський прес-клуб