На вулиці ще літо. Хоча сонечко вже не так гріє. І в душу закрадається сум, туга і невеселі думки про осінь. Це все називається передосіння депресія. І ніби нічого поганого не сталося та все ж чогось сумно. Мабуть, потрібно, як барон Мюнхаузен, взяти і витягнути себе із болота негативних думок. Адже ніхто не допоможе людині, окрім неї самої.
   Потрібно розфарбовувати своє життя у різноманітні кольори. Просто варто пам’ятати,  що ніхто і ніщо не зробить нас щасливими. Ми і лише ми створюємо собі проблеми і обставини. То чому б не радіти з кожного прожитого дня. Адже життя – одне і неповторне. Розпочнімо з усмішки, з доброго слова до колеги, з телефонного дзвінка до рідних. І світ посміхнеться тобі у відповідь. УРА! Життя – прекрасне…

     Вічний оптиміст, що тимчасового спохмурнів…
 

                                                                         Блог річ творча, а тому напишу про творче!
             Пригадався мені, днями, цікавий фільм «Приключения Шурика» та фраза: «…в тот час когда косические корабли борознят просторы вселенной…»А далі, по фільму були прислів’я та приказки озвучені Пуговкіним в морально-просвітницікій лекції хулігану середніх літ.

Асоціації захисту прав молоді Волині сьогодні виповнюється 9 років! 13 листопада 1999 року організація була зареєстрована Волинським обласним управлінням юстиції.

З цього приводу я вирішила поділитись деякими своїми спостереженнями... Більше ви зможете прочитати в новому номері "Ініціативи", який наступного тижня можна буде отримати у вашій організації, навчальному закладі, книгарнях міста. Якщо ви досі не отримуєте "Ініціативу", телефонуйте 48312. 

Отож...

Проходила сьогодні повз Меморіал і побачила "лежачого" солдата... Він лежав так, ніби відпочив і готовий був вставати і йти. Тільки куди? Напевно, у своє кам"яне минуле... Він хоча й сірий, але "живий", на відміну, від багатьох сучасних будинків і людей :(

«Я – найщасливіша людина в світі. Подивіться на мене» – із  такими слова до нашого офісу завітав бородатий дідусь у довгій вишитій сорочці. За дверима він залишив велосипед із тачкою на колесах – дім, у якому є все необхідне для життя. Уже 11 років автостопом, на велосипеді й пішки мандрує світом Петро Нікітін.
 

Дивні речі часом трапляються у нашому житті. Щоправда, дивними вони можуть здаватися лише нам, оскільки ми просто не в силі їх пояснити... До прикладу, пояснити важко для чого цей лелека виліз на дах Ауді. Спочатку він просто ходів поруч із авто, оглядав його із різних боків... Нам вдалось, навіть, погодувати його. А пізніше вилетів на дах. Не щодня таке побачиш... Дивно?!!

погода останніх днів на когось навівала сум, лінощі, сон, а когось, навпаки радувала...

а маленький потяг біля нашого офісу поплив :)

В нашому офісі нова забавка - червона рибка. Як виявилось, спостерігати за нею дуже цікаво.... Іще б навчити її писати проекти, чи хоча б визначати, який із них буде профінансований :)))

Вчора до нашого офісу зайшов чоловік старшого віку і запитав, де можна взяти новий номер "Ініціативи"?.. "Ініціатива" (для тих, хто не знає) - газета для молоді, що її видає наша організація. Ми пояснили, що друкуємо її раз на місяць і наступний номер іще не готовий... Чоловік задумався і запитав: "а коли ж я маю прочитати продовження статті про Індію і про дім Стравінського в Устилузі"?...

Коли трапляються такі невипадкові, зацікавлені у твоїй роботі люди, стверджуєшся у тому, що все ти робиш не дарма....  

Минули свята, яких так чекали і до яких так плідно готувалися... День молоді, День Конституції... Усіх подій не опишеш, на всіх і побувати було неможливо... Окрім того, що в Луцьку була "відкрита ніч" у замку, проходив і фестиваль "УНІЖ" на Закарпатті, фестиваль "Трипільське коло" в Київській області. Було де відпочити, розважитись :)