На вулиці ще літо. Хоча сонечко вже не так гріє. І в душу закрадається сум, туга і невеселі думки про осінь. Це все називається передосіння депресія. І ніби нічого поганого не сталося та все ж чогось сумно. Мабуть, потрібно, як барон Мюнхаузен, взяти і витягнути себе із болота негативних думок. Адже ніхто не допоможе людині, окрім неї самої.
   Потрібно розфарбовувати своє життя у різноманітні кольори. Просто варто пам’ятати,  що ніхто і ніщо не зробить нас щасливими. Ми і лише ми створюємо собі проблеми і обставини. То чому б не радіти з кожного прожитого дня. Адже життя – одне і неповторне. Розпочнімо з усмішки, з доброго слова до колеги, з телефонного дзвінка до рідних. І світ посміхнеться тобі у відповідь. УРА! Життя – прекрасне…

     Вічний оптиміст, що тимчасового спохмурнів…